21:06 Свято «Поспішаймо творити добро» за творами В.Сухомлинського | |
Свято «Поспішаймо творити добро» за творами В.Сухомлинського Мета: формувати моральні основи дитячої особистості засобами слова, розвивати в учнів впевненість, що успіх залежить від власних зусиль, від того, наскільки ми будемо людяними, гуманними, толерантними у стосунках; пробуджувати у дітей щирий інтерес до всього корисного, морального. Бажання берегти людську гідність. Сприяти вихованню доброї, чуйної, лагідної людини, поваги до людей, любові до батьків, доброзичливості. Учитель - Кажуть, коли народжується дитина, Бог запалює зірку на небі і посилає до неї ангела-хранителя. Уві сні ангел цілує немовлятко тричі: в чоло - аби воно зростало розумним; в личко - щоб було красивим; та в груди – аби здоров’я, любов та доброта вселилися в його тіло, серце та душу. Учень. Людина починається з добра, Із ласки і великої любові, Із батьківської хати і двора, З поваги, що звучить у кожнім слові. Учень. Людина починається з добра, З уміння співчувати, захистити. Це зрозуміти всім давно пора, Бо ми прийшли у світ добро творити. Учень. Людина починається з добра, Із світла, що серця переповняє. Ця істина, як світ, така стара, А досі на добро нас надихає Син: Матусю рідна, я лише ступаю В усьому тільки добре помічаю Мати: А світ розпочинається з любові, Коли пречисті рідні колискові І долю вам хрещато вишивають Піснями, що тепліших не знайти. І денно й ночно в Господа благають Вас від страждань і горя берегти. Син: A світ мережаний то цвітом, то снігами, А в світонька такі шляхи круті! І між його вітрами й віражами Не нарікай на труднощі даремно. Не підкоряйся млявості імли. Син: Коли ж навколо раптом стане темно? Мати: Візьми свічу і просто запали. Для себе, для родини й України, Пильнуй вогонь від зла і марноти, Бо ти на світі білому - Людина, | Бо в світі трудному світильник Божий ти. У цій шаленій чорно-білій січі, Крізь круговерті зими і літа Не сій в серцях любові теплі свічі - Хай торжествують світло й доброта! Виходить бабуся зі своєю онукою. Дитина. Бабусю, скажіть мені, будь ласка, а що таке доброта? Бабуся. Доброта — це чутливе, дружнє ставлення до людей; привітність, ласка, прихильність. Таке визначення подається в тлумачному словникові української мови. Доброта — це ще й співчуття, щирість і щедрість людської душі і велика любов. Але добра людина з прихильністю і з любов’ю ставиться не лише до людей, а й до рослин і тварин. Адже всі ми — частинка живої природи. Всім однаково боляче, коли нас ударять, всім однаково образливо, коли нас принижують. Тому добра людина не образить, не принизить і не завдасть нікому болю. Недаремно ми наділені розумом, вміємо мислити, розуміти, говорити, співчувати, любити. Запам’ятай! Ти людина. А людина несе відповідальність за те, що відбувається у світі. Учні сідають на свої місця, а на сцену виходять дідусь з онуком. Онук. Дідусю, скажіть, будь ласка, з чим можна порівняти доброту і добру людину? Дідусь З чим порівняти нам добру людину? Отож, онучку, в народі кажуть, що добрий чоловік надійніше кам’яного мосту, знай про це і сам будь таким надійним і добрим. Запам’ятай! Добра людина схожа на ясне сонечко, тому що всіх вона вміє зігріти своєю любов’ю, турботою, ласкою, щирістю та щедрістю. Дідусь з онуком ідуть. Мати з донькою ідуть, а на сцену виходять батько з сином. Син. Татку, скажи, будь ласка, а чому треба бути добрим? Тато. Добрим треба бути тому, що ми люди, а не звірі. Ми наділені розумом, вміємо мислити, міркувати, вміємо мріяти і планувати своє життя, ми вміємо говорити. У нас є мова, є слово, за допомогою якого ми спілкуємося між собою і можемо успішно про все домовитися, не застосовуючи сили. Люди мають здатність удосконалювати свій розум і розвивати його. А тварини цього не можуть робити, вони не вміють говорити і мислити, а живуть завдяки інстинктам. У світі тварин виживають найсильніші, найспритніші, найвідважніші. І там такого поняття, як доброта, немає. Доброта — це людська риса, здатність людини творити добро іншим. І щоб жилось усім нам добре, у мирі і в злагоді, спокійно і затишно, треба щохвилини, щоденно творити добро. Та, власне, людина для того і приходить у світ, щоб творити добро. В народі кажуть: «Не одежа красить людину, а добрі діла», «Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого». Запам’ятай! Людина у світ приходить для добра. Батько з сином ідуть зі сцени. Виходять учитель з дітьми. Дитина. Скажіть, будь ласка, а доброта — це тільки людська риса характеру? Учитель Добро творити на Землі Запам’ятай! Будь завжди добрим, носи у своїй душі світле сонечко любові до всього світу, адже ти — Людина! Девізом нашого свята є слова В.Сухомлинського: Будь хорошою людиною, Принеси щастя матері і батькові, Не допускай, щоб їх щастя стало горем. Василь Сухомлинський — великий педагог, мудрий учитель, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долоні своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною. В його палкому серці жила велика доброта і любов до всього світу. Василь Сухомлинський не лише навчав дітей, він прищеплював кожному з них найкращі людські якості, виховував у них доброту, чуйність, людяність, патріотизм, любов до батьків, до людей і до рідної землі. Мудрий учитель писав для дітей чудові твори: коротенькі повчальні і дуже змістовні. Його любов до дітей була такою великою, як сонце. Василь Сухомлинський народився у 1918 році в селі Василівка на Херсонщині (нині Кіровоградська область) у бідній селянській сім’ї. Ріс він звичайною дитиною. Та серце у нього було чутливе і щире, переповнене ніжністю і любов’ю до людей та навколишнього світу. Він вирішив присвятити своє життя навчанню і вихованню дітей. Тому і обрав освітянську ниву. Подолавши всі житейські труднощі, пройшовши через страшну війну і біду, через нестачі і голод, він ще більше переконався у тому, що його покликання — діти, що їм він прагнув віддати своє серце і сповнену світлою любов’ю сонячну душу. Сьогодні ми з вами прочитаємо і послухаємо його оповідання і казки, сповнені тепла і сонця. З багатьма його творами ви вже знайомі. Вони допоможуть зрозуміти вам найбільшу мудрість — людина приходить у цей сонячний світ для добра. Творити повсякчас добро для інших — це велике покликання людини. На сцену виходить Доброта в супроводі дітей. На головах у дітей кольорові або білі віночки з написами: Ласка, Співчуття, Щирість, Щедрість, Чуйність, Прихильність, Любов. Пісня «Добра пісня» Доброта. У нашому чарівному світі повинна правити доброта, щоб душі дітей були чистими і світлими. Щоб усі люди були щасливими, а світ добрим, яскравим і кольоровим. Бо для чого люди приходять у світ? Діти. Люди у цей світ приходять для добра. Доброта. Так, діти. Я на свято до вас прийшла не сама. Зі мною мої добрі і милі сестрички, без яких не було б і мене. Сьогодні вони прочитають оповідання Василя Сухомлинського, щоб ви почули і зрозуміли, що жити треба чесно і порядно, що треба бути добрим і намагатися позбавлятися негативних рис, щоб душа була світлою і чистою, а серце добрим. Вибігає Зло, усе в чорному. Разом з ним його друзі. У кожного одяг переважно чорний і сірий, а на головах віночки з дрібних чорних квітів і написи: Пустунці, Брехунці, Злючки, Сердючки, Зухвальці, Лінивці, Забіяки, Задаваки... Зло. Що це? Що це? Чому ви без нас та ще й підлещуєтеся до дітей? Хто ви без нас? Смішно, та й годі. Якби не було нас, ось таких поганеньких і чорненьких, то звідки б ви дізналися, що ви всі такі добрі, лагідні, щирі? Усе в житті має свою протилежність, як день і ніч, чорне і біле, війна і мир. Ось так! Без цього аж ніяк не можна. А ви тут самі правити хочете цим світом. Не буде цього, бо в світі є ще й ми. Без нас нічого не буває. Так само, як не буває тепла без холоду, радості без смутку. Ми хочемо, щоб всі стали такими, як ми, і жили з нами, билися, кричали, ламали, розкидали, смітили і все нищили. Це ж так потішно! Друзі Зла Ми зухвальці й забіяки, Доброта. Зачекайте, зачекайте. Я з вами не погоджуюсь. Якщо ви будете правити цим світом, то й самі пропадете, бо ж не буде миру на Землі, а лише руйнація, пітьма, морок, горе і біда. Чи не так? Зло породжує ще більше зло, а тому вам дуже швидко нічого буде ламати і руйнувати, нищити і шкодити. Ви самі себе знищите. Чуйність. Звичайно, у світі є антоніми майже до всіх добрих слів, але треба, щоб переважало добро, а не зло, щоб переважало світло, а не пітьма. Я впевнена, якщо переважає чуйність, то немає кривди і болю. Любов. Якщо у світі є любов, то нема війни. А діти ростуть щасливі і радісні. Щедрість. Якщо у світі переважає щедрість, то всі ситі і немає голоду, бо щедрий поділиться з усіма. Щирість. А якщо переважає щирість, то немає брехні, є правда, і всі серця відкриті і чесні. Прихильність. Якщо є прихильність, то немає задавак і забіяк, а всі люди один до одного ставляться по-дружньому, прихильно, поважають одне одного. Співчуття. Якщо переважає співчуття, то біда відходить геть, бо люди допомагають одне одному словом і ділом, кажуть щирі і добрі слова, а горе відступає. Ласка. А якщо переважає ласка, то не буде жодного черствого серця, не буде в душах людських кришталиків льоду, а буде всім тепло і затишно. Доброта. Тому ми не допустимо до наших дітей Зла. Нехай воно іде від них далеко-далеко з нашої живої і прекрасної планети Земля. Геть від нас, нам з вами не по дорозі. Для всіх у цьому залі добре ім’я — найкраще багатство! Бо хто людям добра бажає, той і собі має. А хто бажає зла, з тим ми не дружимо і не хочемо йти з ними. Йдіть від нас! Діти виконують танець, у якому виганяють Зло і його друзів. Доброта. З добрим поживеш — добре переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся. Отже, пам’ятайте всі: з ким поведешся, того й наберешся. Бо лихий добро псує. Тому вчіться творити добро і дружити з добрими людьми. А тепер ми звернемося до творів Василя Сухомлинського і послухаємо, які життєві уроки він нам дає.
Учитель. Василь Сухомлинський хотів, щоб усі діти виростали добрими, чуйними, дружніми, товариськими, щедрими і щирими. Я вірю, що так воно і буде. Хай у кожному серденьку живе доброта, любов до людей і навколишнього світу. Нехай не черствіють ваші душі в щоденних клопотах. Бережіть серця від усякого зла.Сьогодні дзвони б’ють на сполох, закликаючи нас до милосердя, доброти, злагоди. Бо тільки доброта і милосердя роблять нас справжніми людьми. Хай наше серце завжди відгукується на людський біль і відкривається для добра. Учень. Будьмо милосердними! Поспішаймо творити добро! І хочеться так любить, Щоб навіть каміння байдуже Захотіло ожити і жить! Воскресайте, камінні душі, Розчиняйте серця і чоло, Щоб не сказали Про вас грядущі: Їх на землі не було… Учениця. Не говори про доброту, Коли ти нею сам не сяєш, Коли на радощах витаєш, Забувши про чужу біду. Бо доброта не тільки те, Що обіймає тепле слово, В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте. Коли її не маєш ти, То раниш людяне в людині. Немає вищої святині, Ніж чисте сяйво доброти! Учень. Ніколи зла нікому не творіть, Бо зло вертатися погану звичку має. Добро творіть, усім добро робіть — І втоми серденько нехай не знає. Учениця. З любов’ю в серці, з радістю ростіть, Учіться людям сонечком світити. І доброту в своїй душі носіть, У мирі й злагоді учіться, діти, жити! Учень. В школі 10 добро і любов, Вона наш дім і любляча родина. Хай квітне тут радість знову і знов В ім’я щастя, у ім’я людини! Учениця. Тільки в співдружності, Тільки родиною Ми досягнемо вершин пізнання. Хай розцвіте над моєю Вкраїною Сад із любові, добра і знання. А тепер давайте разом з вами складемо вірш про те, яким треба бути в житті. Останнє слово кожного другого рядка ви добиратимете в риму самостійно. Щедро ллє проміння сонце Пісня «На добро»
| |
|
| |
| Всього коментарів: 0 | |